1. Словник української мови Грінченка

Гетьманщина

Гетьманщина, -ни

ж.

1) Украйна подъ властью гетмана. То пан Хмельницький добре учинив: Полщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. АД. II. 104.

2) = гетьманство 1. Ой тоді вже ви нас побачите ой у сій хатині, як вернеться гетьманщина в нашій Україні. Грин. ІІІ. 601.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетьманщина — -и, ж. 1》 Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 р. по 1764 р. управляв гетьман. 2》 Форма державного управління на чолі з гетьманом. || Час, коли на Україні була влада гетьманів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гетьманщина — ГЕТЬМА́НЩИНА, и, ж. (з великої літери). 1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьман. Стоїть одним-одна хатина... З хатини видно Україну І всю Гетьманщину кругом (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. Гетьманщина — Гетьма́нщина іменник жіночого роду історична назва частини Лівобережної України Орфографічний словник української мови
  4. Гетьманщина — Напівофіційна назва Козацької держави XVII-XVIII ст.; після Вічного миру 1686 термін Г. вживався лише стосовно Лівобережної України разом із Києвом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гетьманщина — Гетьма́нщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гетьманщина — ГЕТЬМА́НЩИНА, и, ж. 1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьмав. Стоїть одним-одна хатина… З хатини видно Україну І всю Гетьманщину кругом (Шевч. Словник української мови в 11 томах