1. Словник української мови в 11 томах

глухість

ГЛУ́ХІСТЬ, хості, ж. Абстр. ім. до глухи́й 1.

Часто глухість — це наслідок хвороби вже в більш пізньому віці (Рад. Укр., 20. IX 1960, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глухість — глу́хість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. глухість — -хості, ж. Абстр. ім. до глухий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глухість — ГЛУ́ХІСТЬ, хості, ж. 1. Стан за знач. глухи́й 1. Він мимоволі подумав, як у тому гуркоті, в тому шумовинні ще тримається риба. Чи й вона міняє свої тисячолітні звички... Словник української мови у 20 томах