1. Словник української мови в 11 томах

глуш

ГЛУШ, і́, ж., рідко. Те саме, що глушина́.

У глуш залазила [дівчинка] густу, грибочки там знаходила… (Забіла, Промені, 1951, 48);

Еней з Сивиллою попхався В пекельную подалі глуш; Як на дорозі повстрічався 3 громадою знакомих [знайомих] душ (Котл., І, 1952, 146);

Жила удова коло бучного міста.., а такого вбожества.. то хоть би і у глухій глуші пошукати (Вовчок, 1,1955, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глуш — глуш іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. глуш — -і, ж., рідко. Те саме, що глушина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глуш — Глухомань, закутень, закутина, закуток, застум, нетра, нетрі, нетрища, хаща, хащі, дичина, див. трущоба, гуща Словник чужослів Павло Штепа
  4. глуш — ГЛУШ, і́, ж., рідко. Те саме, що глушина́. У глуш залазила [дівчинка] густу, грибочки там знаходила... (Н. Забіла); Еней з Сивілою попхався В пекельную подалі глуш; Як на дорозі повстрічався З громадою знакомих [знайомих] душ (І. Словник української мови у 20 томах
  5. глуш — див. глухомань Словник синонімів Вусика
  6. глуш — ХА́ЩІ мн. (густий непрохідний ліс, чагарник тощо), ХА́ЩА, НЕ́ТРІ мн., НЕ́ТРИЩА мн., ГЛУШИНА́, ДЕ́БРІ мн., ГЛУШ рідше, ГЛУХОМА́НЬ розм., ХАЩИНА́ діал., БЕ́ЗСЛИХИ мн. діал., ШАЛИНА́ діал. Що далі, то все.. вищі сосни, дикіші хащі (Г. Словник синонімів української мови
  7. глуш — Глуш, -ші ж. Густо заросшее мѣсто. У глуші, між вербами, капуста погано росте. Лебед. у. Словник української мови Грінченка