гнатися
ГНА́ТИСЯ, жену́ся, жене́шся і ГОНИ́ТИСЯ, гоню́ся, го́нишся, недок.
1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи.
— Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Гл., Вибр., 1957, 31);
Побачили його [Вовка] ловці-молодці та й почали за ним гнатися (Фр., IV, 1950, 54);
Гониться за лисицею, а стріляє зайця (Укр.. присл.., 1955, 236);
*У порівн. Хутко бігла [Лукія] стежкою вниз, наче хтось гнався за нею слідом (Донч., III, 1956, 183).
2. розм. Прагнути чого-небудь, домагатися чогось.
Мати його не гналася за багатством, і за це їй перепадало від батька (Стельмах, Хліб.., 1959, 497);
// Намагатися зрівнятися з ким-небудь.
— Де йому гнатися за тобою.
3. Те саме, що гна́ти 3, 4.
[Готліб (вертається, задихавшись):] Я їх [людей] бачив. [Гільзе:] І чого.. ти так гнався? От добігаєшся, то знов тебе ота хвороба схопить (Л. Укр., IV, 1954, 250);
Розкішне дерево гналося понад водою вгору скільки в його було сили (Н.-Лев., II, 1956, 136);
Тут завжди буяли плодові сади, гналася із землі густа трава (Кучер, Чорноморці, 1956, 296).
◊ Гна́тися по п’я́тах за ким-чим — невідступно, швидко бігти, їхати, йти за кимсь або чимсь; переслідувати когось.
Вони мчали за Бжеським, але Бжеський їх не пізнав: йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п’ятах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12).
Значення в інших словниках
- гнатися — гна́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гнатися — Гонитися, переслідувати, наздоганяти, мчати; П. (за ким) змагатися з. Словник синонімів Караванського
- гнатися — [гнатиес'а] жеинус'а, жеинес':а, жеинец':а, жеинеимос'а, жеинеитес'а, жеинуц':а; нак. жеинис'а, жеин'іц':а Орфоепічний словник української мови
- гнатися — женуся, женешся і гонитися, гонюся, гонишся, недок. 1》 Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. 2》 розм. Прагнути чого-небудь, домагатися чогось. || Намагатися зрівнятися з ким-небудь. 3》 Те саме, що гнати 3), 4》 Гнатися по п'ятах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнатися — ГНА́ТИСЯ, жену́ся, жене́шся, ГОНИ́ТИСЯ, гоню́ся, го́нишся, недок. 1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. – Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Л. Словник української мови у 20 томах
- гнатися — див. бігти Словник синонімів Вусика
- гнатися — гна́тися за копі́йкою. Прагнути до наживи, збагачення. Якби він не гнався так за тією копійкою… А то жадоба така несита: все б зажер собі (Б. Грінченко). гна́тися (ходи́ти, іти́ і т. ін.) по п’я́тах. Невідступно переслідувати когось. Фразеологічний словник української мови
- гнатися — БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм., рідше, ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ЧУХРА́ТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- гнатися — Гна́тися, жену́ся, жене́шся, -ну́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гнатися — Гнатися, -женуся, -нешся гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. І. 28. 2) Мчаться. Грин. ІІІ. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641. Словник української мови Грінченка