1. Словник української мови в 11 томах

гордовито

ГОРДОВИ́ТО. Присл. до гордови́тий.

Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав І гордовито поглядав (Гл., Вибр., 1957, 179);

Трактористи сьогодні тримали керма якось особливо хвацько й гордовито (Гончар, Новели, 1954, 161);

Мулатка гордовито сходить по східцях.. й по черзі вітається з гостями (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордовито — гордови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гордовито — Присл. до гордовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордовито — ГОРДОВИ́ТО. Присл. до гордови́тий. Вечірньою добою, Поївши добре, Лев лежав І гордовито поглядав (Л. Глібов); Трактористи сьогодні тримали керма якось особливо хвацько й гордовито (О. Гончар); Мулатка гордовито сходить по східцях .. й по черзі вітається з гостями (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. гордовито — ГО́РДО (з почуттям особистої гідності), ГОРДОВИ́ТО, ЗГО́РДА, СПИ́ШНА розм. (також із відчуттям власної переваги). Він гордо скаже: "Ні!... Словник синонімів української мови