1. Словник української мови в 11 томах

гордість

ГО́РДІСТЬ, дості, ж.

1. Почуття особистої гідності, самоповаги.

Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він [Андрій] оживить мертві стіни сахарні (Коцюб., II, 1955, 36);

Що батькові та буря на палубі? Він і спустився вниз тільки для того, щоб не вразити гордість свого сина (Донч., III, 1956, 215).

2. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь.

Можна сьогодні з гордістю сказати, що вона [література ] на всіх етапах розвитку була вірним помічником Комуністичної партії (Мал., Думки.., 1959, 3);

// Той (те), ким (чим) гордяться.

«Запоріжсталь» — завод-велетень, гордість радянських п’ятирічок (Вишня, І, 1956, 327);

П. Тичина — краса і гордість нової української поезії (Еллан, II, 1958, 77).

3. Надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість.

І в тітки й у небожа піднялась бурею шляхетська гордість (Н.-Лев., II, 1956, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордість — го́рдість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гордість — (людська) самоповага, гідність; (надмірна) пихатість, гординя; гордовитість, гордівливість, гордливість, гордощі, гордота. Словник синонімів Караванського
  3. гордість — [горд'іс'т'] -дос'т'і, ор. -д'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. гордість — -дості, ж. 1》 Почуття особистої гідності, самоповаги. 2》 Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. || Той (те), ким (чим) гордяться. 3》 Надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гордість — ГО́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Почуття особистої гідності, самоповаги. Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні (М. Коцюбинський); Що батькові та буря на палубі?... Словник української мови у 20 томах
  6. гордість — Гордий чоловік, як булька на воді. Гордість довго не триває. Гордість не любить і не є люблена. Гордий чоловік нікого не любить і його ніхто. Гордість робить нас смішними, та остерігає інших, не бути такими. Торді люди поводяться дуже неприродно. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гордість — ГІ́ДНІСТЬ (усвідомлення свого значення, перев. громадського), ДОСТО́ЇНСТВО, ДОСТО́ЙНІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, САМОПОВА́ГА, ГО́НОР розм. (перев. перебільшена). Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба (С. Словник синонімів української мови
  8. гордість — Го́рдість, -дости, -дості, -дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гордість — Гордість, -дости ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. К. ЧР. 74. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо. ЕЗ. V. 115. Словник української мови Грінченка