городній
ГОРО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до горо́д.
Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365);
// Який вирощується на городі.
Цвітуть — процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Вовчок, І, 1955, 11);
Ще в цім році можна використати частину голодностепських земель під городні культури, а в наступному хоч усі сотні тисяч гектарів засівай бавовною (Ле, Міжгір’я, 1953, 230).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городній — -я, -є. Прикм. до город. || Який вирощується на городі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- городній — ГОРО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до горо́д. Наче мак червоний, Майнула хустка між городніх меж (М. Рильський); Запитала [Вірунька], як їм завод, і дідусь Юхим з городньої бригади поділився враженням без утайки! – Оце хоч перед смертю пекло побачив (О. Словник української мови у 20 томах
- Городній — Горо́дній прізвище Орфографічний словник української мови
- городній — ОВОЧІВНИ́ЦЬКИЙ (який пов'язаний з вирощуванням овочів), ГОРОДНИЦЬКИЙ, ГОРОДНІЙ, ОГОРОДНИЦЬКИЙ розм. В овочівницьких господарствах Київщини настала пора масового дозрівання помідорів (з газети)... Словник синонімів української мови
- городній — Горо́дній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)