городній
ГОРО́ДНІЙ, я, є.
Прикм. до горо́д.
Наче мак червоний, Майнула хустка між городніх меж (М. Рильський);
Запитала [Вірунька], як їм завод, і дідусь Юхим з городньої бригади поділився враженням без утайки! – Оце хоч перед смертю пекло побачив (О. Гончар);
Він [Федько] давно налаштувався в дорогу і тепер сидів на призьбі, позираючи на городню стежину (Є. Доломан);
// Який вирощується на городі.
Цвітуть-процвітають маки городні і високоверхі коноплі зеленіють (Марко Вовчок);
Ще в цім році можна використати частину голодностепських земель під городні культури, а в наступному хоч усі сотні тисяч гектарів засівай бавовною (Іван Ле);
Золотились іграшкові фігури полукіпок, латочки і смужки різних відтінків городньої зелені (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городній — -я, -є. Прикм. до город. || Який вирощується на городі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Городній — Горо́дній прізвище Орфографічний словник української мови
- городній — ОВОЧІВНИ́ЦЬКИЙ (який пов'язаний з вирощуванням овочів), ГОРОДНИЦЬКИЙ, ГОРОДНІЙ, ОГОРОДНИЦЬКИЙ розм. В овочівницьких господарствах Київщини настала пора масового дозрівання помідорів (з газети)... Словник синонімів української мови
- городній — Горо́дній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- городній — ГОРО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до горо́д. Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365); // Який вирощується на городі. Словник української мови в 11 томах