1. Словник української мови в 11 томах

готи

ГО́ТИ, ів, мн. (одн. гот, а, ч.). Плем’я східних германців.

За даними готського письменника VI ст. Іордана, готи були германським племенем, яке переселилося з Прибалтики до північних берегів Чорного моря (Іст. УРСР, І, 1953, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готи — -ів, мн. (одн. гот, -а, ч.). Плем'я давніх германців – вихідців із Скандинавії, яке в I ст. до н. е. розселилося в пониззі Вісли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. готи — ГО́ТИ, ів, мн. (одн. гот, а, ч.). 1. Плем'я східних германців. За даними готського письменника VI ст. Іордана, готи були германським племенем, яке переселилося з Прибалтики до північних берегів Чорного моря (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах