готи
го́ти
-ів, мн. (одн. гот, -а, ч.).
Плем'я давніх германців – вихідців із Скандинавії, яке в I ст. до н. е. розселилося в пониззі Вісли.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- готи — ГО́ТИ, ів, мн. (одн. гот, а, ч.). 1. Плем'я східних германців. За даними готського письменника VI ст. Іордана, готи були германським племенем, яке переселилося з Прибалтики до північних берегів Чорного моря (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- готи — ГО́ТИ, ів, мн. (одн. гот, а, ч.). Плем’я східних германців. За даними готського письменника VI ст. Іордана, готи були германським племенем, яке переселилося з Прибалтики до північних берегів Чорного моря (Іст. УРСР, І, 1953, 37). Словник української мови в 11 томах