1. Словник української мови в 11 томах

грабований

ГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до грабува́ти;

// у знач. прикм. Здобутий грабежем.

Грабований кожух фашиста не гріє (Укр.. присл.., 1955, 417);

у знач. ім. грабо́ване, ного, с. Те, що здобуте грабежем.

Кажуть, що все грабоване він [Кармелюк] роздає на бідних (Вас., III, 1960, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабований — грабо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. грабований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до грабувати. || у знач. прикм. Здобутий грабежем. || у знач. ім. грабоване, -ного, с. Те, що здобуте грабежем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабований — ГРАБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до грабува́ти. Вона тюпала старечими, немічними ногами з центру руйнованого німецькими бомбами й грабованого власними громадянами міста (І. Багряний); // грабо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах