грабований

грабо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до грабувати.

|| у знач. прикм. Здобутий грабежем.

|| у знач. ім. грабоване, -ного, с. Те, що здобуте грабежем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабований — грабо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. грабований — ГРАБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до грабува́ти. Вона тюпала старечими, немічними ногами з центру руйнованого німецькими бомбами й грабованого власними громадянами міста (І. Багряний); // грабо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. грабований — ГРАБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до грабува́ти; // у знач. прикм. Здобутий грабежем. Грабований кожух фашиста не гріє (Укр.. присл.., 1955, 417); у знач. ім. грабо́ване, ного, с. Те, що здобуте грабежем. Кажуть, що все грабоване він [Кармелюк] роздає на бідних (Вас., III, 1960, 199). Словник української мови в 11 томах