1. Словник української мови в 11 томах

граничний

ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1 Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь.

У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (Коцюб., III, 1956, 369);

Лиш згодом, граничним стовпом на дорозі, ..Згадається темне прощання на розі, І пилом на споминах ляже печаль (Перв., II, 1958, 409).

2. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній.

Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки і почуття, отже — граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Про багатство л-ри, 1959, 303);

Водій вів машину на граничній швидкості (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граничний — грани́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. граничний — (термін) крайній; (- хуткість) найбільший, максимальний, т. пороговий. Словник синонімів Караванського
  3. граничний — -а, -е. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній. Гранична функція. Гранична ставка податку — частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Граничний дохід ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. граничний — Межевий Словник чужослів Павло Штепа
  5. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (М. Словник української мови у 20 томах
  6. граничний — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
  7. граничний — Грани́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)