граничний

Значення в інших словниках

1. граничний — грани́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. граничний — (термін) крайній; (- хуткість) найбільший, максимальний, т. пороговий. Словник синонімів Караванського
3. граничний — -а, -е. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній. Гранична функція. Гранична ставка податку — частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Граничний дохід ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. граничний — Межевий Словник чужослів Павло Штепа
5. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (М. Словник української мови у 20 томах
6. граничний — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)... Словник синонімів української мови
7. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1 Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (Коцюб. Словник української мови в 11 томах