граничний

НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки); ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ (із сл. вага, важливість і т. ін.). — Жити неробою — то найбільша ганьба! (О. Гончар); Перекладацька діяльність високоталановитого поета (Ю. Тувіма) заслуговує якнайбільшої поваги (М. Рильський); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає максимальну концентрацію думки і почуття, отже — граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Л. Новиченко); Максимальна температура; — Любов — найвища поезія, світ для серця, сонце в нашому хмарному буденному животті, — сказав Комашко (І. Нечуй-Левицький); Вони (танки) мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг (Григорій Тютюнник); От така я тепер, як була в Києві перед виїздом (тільки припадків і крайньої нервовості нема) і кашляю в тій же мірі (Леся Українка); Питання першочергової ваги. — Пор. 1. надзвича́йний.

ОСТА́ННІЙ (який не можна далі переносити — із сл. термін, строк, час і т. ін.), КРА́ЙНІЙ, ГРАНИ́ЧНИЙ, ПОСЛІ́ДНІЙ діал. Останній строк подачі журналу; Постараюся зробити це скоріше, але як крайній термін — визначають два місяці (М. Коцюбинський); 2 роки — граничний строк зберігання продукції; Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви встановили як послідній у нашій умові (Панас Мирний).

ПРИКОРДО́ННИЙ (розташований біля чи вздовж кордону), ПОРУБІ́ЖНИЙ, ПРИРУБІЖНИЙ рідше, ЛІМІТРО́ФНИЙ книжн., ПРИГРАНИ́ЧНИЙ розм., ГРАНИ́ЧНИЙ розм. рідше. Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Рибак); На заході червенська земля доходила до польських рубежів або сягала до р. Вепр, можливо, навіть до р. Пор, бо тут саме в той час зростає значний порубіжний град Сутейськ (з журналу); Лімітрофна смуга.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граничний — грани́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. граничний — (термін) крайній; (- хуткість) найбільший, максимальний, т. пороговий. Словник синонімів Караванського
  3. граничний — -а, -е. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній. Гранична функція. Гранична ставка податку — частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Граничний дохід ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. граничний — Межевий Словник чужослів Павло Штепа
  5. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (М. Словник української мови у 20 томах
  6. граничний — Грани́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1 Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (Коцюб. Словник української мови в 11 томах