1. Словник української мови в 11 томах

гранітний

ГРАНІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до грані́т.

Сотні тисяч рабів гинуть в каменоломнях, обтісуючи велетенські гранітні брили (Руд., Остання шабля, 1959, 564);

// Зробл. з граніту.

Кладовище в Мадріді .. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Л. Укр., III, 1952, 390);

Від порту на Приморський бульвар вели широкі гранітні сходи (Панч, Ерік.., 1950, 45)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранітний — грані́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гранітний — -а, -е. Прикм. до граніт. || Зробл. з граніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранітний — ГРАНІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до грані́т. Сотні тисяч рабів гинуть в каменоломнях, обтісуючи велетенські гранітні брили (М. Руденко); // Зробл. з граніту. Кладовище в Мадриді .. Словник української мови у 20 томах
  4. гранітний — див. твердий Словник синонімів Вусика