грифон

Значення в інших словниках

1. грифон — грифо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. грифон — Грифон — mud spring — Griffon — раптовий прорив на поверхню флюїду (частіше за все газу), що рухається під великим тиском по затрубному простору бурової свердловини. Гірничий енциклопедичний словник
3. грифон — -а, ч. Те саме, що гриф I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грифон — грифо́н (франц. griffon, від лат. gryphus, з грец. γρύψ) 1. В античній міфології фантастична істота – крилатий лев з орлиною головою. Інша назва – гриф. 2. У мистецтві – декоративний мотив. Словник іншомовних слів Мельничука
5. грифон — I ряд порід мисливських собак з групи лягавих; забарвлення однорідне чи плямисте; шерсть коротка й жорстка або довга. II у грец. міфології фантастична тварина з тілом лева, крилами і головою хижого птаха; мотив у стародавньому мистецтві. Універсальний словник-енциклопедія
6. грифон — (фр. < лат.) Фантастична крилата тварина з тулубом лева і головою орла (те саме, що гриф2), скульптурне, орнаментальне або живописне зображення якої поширене у багатьох стародавніх народів. Архітектура і монументальне мистецтво