1. Словник української мови в 11 томах

гугля

ГУ́ГЛЯ, і, ж., розм. Те саме, що гу́ля¹.

Другий козак.. і досі сидів ошелешений на самій маківці [панцирника], як муха на гуглі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугля — гу́гля іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гугля — -і, ж., зах. Біла свита. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гугля — ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба.. Словник синонімів української мови