1. Словник синонімів української мови

гугля

ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба.. схопила залізну кочережку та так огріла по тім'ю, що ґудзь, як вареник добрий, вискочив (Ю. Збанацький); Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудз (Лесь Мартович); Другий (козак).. і досі сидів ошелешений на самій маківці (панцирника), як муха на ґуґлі (П. Панч); Вони.. об одвірки білі Болюче вдарились, Що й ґудзики набили (переклад М. Рильського); — Чи велика, мамо, морґуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (І. Нечуй-Левицький); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугля — гу́гля іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гугля — -і, ж., зах. Біла свита. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гугля — ГУ́ГЛЯ, і, ж., розм. Те саме, що гу́ля¹. Другий козак.. і досі сидів ошелешений на самій маківці [панцирника], як муха на гуглі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 156). Словник української мови в 11 томах