1. Словник української мови в 11 томах

гугукати

ГУГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Повторювати «гу-гу».

— Гу-гу-гу! — гугукала баба Оришка, лежачи па полу (Н. —Лев., IV, 1956, 208);

Їй ввижалось вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату (Л. Янов., І, 1959, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугукати — гугу́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гугукати — -аю, -аєш, недок., розм. Повторювати "гу-гу". Великий тлумачний словник сучасної мови