гуртовий

ГУРТОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до гурт¹.

2. Належний усім, багатьом; спільний.

— Все, все! — одказали вони. —У нас нема нічого, що було б моє або твоє, а всіх разом, гуртове (Мирний, IV, 1955, 328);

Сінокіс у нас був гуртовий (Довж., Зач. Десна, 1957, 490);

// Який здійснюється, виконується гуртом.

З своїм невеличким гурточком він завів новину — гуртову працю (Коцюб., II, 1955, 66);

В пам’ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу (Вас., І, 1959, 237);

Гуртова пісня про вдову та смерть котилась ширше та ширше (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 237).

3. Який купують або продають у великій кількості; оптовий.

Він думав про гуртову торгівлю сіллю (Фр., VIII, 1952, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртовий — гуртови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гуртовий — Спільний, колективний; І ціну) не роздрібний, бар. оптовий. Словник синонімів Караванського
  3. гуртовий — -а, -е. 1》 Прикм. до гурт I. 2》 Належний усім, багатьом; спільний. || Який здійснюється, виконується гуртом. 3》 Якого купують або продають у великій кількості; оптовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуртовий — ГУРТОВИ́Й², а́, е́. Стос. до купівлі й продажу товарів великими партіями; оптовий. П'ять магазинів, гуртовий склад – і скрізь повно купця (І. Карпенко-Карий); Він думав про гуртову торгівлю сіллю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. гуртовий — див. спільний Словник синонімів Вусика
  6. гуртовий — О́ПТОВИЙ (пов'язаний з торгівлею оптом), ГУРТОВИ́Й. Оптовий ярмарок; Він думав про гуртову торгівлю сіллю (І. Франко). СПІ́ЛЬНИЙ (який належить усім або багатьом), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ, ГУРТОВИ́Й, ЗАГА́ЛЬНИЙ (призначений для спільного користування). Словник синонімів української мови
  7. гуртовий — Гуртови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гуртовий — Гуртовий, -а, -е 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти. Словник української мови Грінченка