1. Словник української мови в 11 томах

гуска

ГУ́СКА, и, ж.

1. Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака.

Раз нашу гуску яструб вбив під плотом (Фр., XIII, 1954, 435);

Не бачила вона, як з-під воріт .. дворища з гелганням вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята (Шиян, Баланда, 1957, 80);

*У порівн. Хлопці дивились і сміялись, а Карпо, як гуска, плавав (Мирний, І, 1954, 249).

2. Страва з гусячого м’яса.

Печена гуска, книші й пляшка з горілкою вже стоять на столику (Стор., І, 1957, 45);

[Марія Тарасівна:] На столі холодець, оселедці, гуска, — ніхто навіть не доторкнувся (Корн., І, 1955, 91).

◊ Як (мов, на́че і т. ін.) з гу́ски вода́ — нічого не впливає, не діє на кого-небудь, байдуже комусь.

Ми вибігали босяком [босоніж] надвір, не дивлячись на мороз, вітер, дощ, І все сходило, як з гуски вода (Збірник про Кроп., 1955, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуска — гуска (126) —булка, калач [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. гуска — гу́ска іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. гуска — -и, ж. 1》 Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. 2》 Страва з гусячого м'яса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуска — гу́ска 1. вул. банкнота номіналом 20 золотих (ст) 2. ірон., жарт., знев. дівчина (перев. із невеликими інтелектуальними здібностями)(м, ср, ст): Ще більш недоладним і жорстоким був карнавал у відношенні до дівчат... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. гуска — Сіль у формі стовпчика Словник застарілих та маловживаних слів
  6. гуска — як (мов, ні́би і т. ін.) з гу́ски (з гусака́) вода́ з кого. Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. Фразеологічний словник української мови
  7. гуска — Гу́ска, -ски, -сці; гу́ски, гу́сок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гуска — Гуска, -ки ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). Словник української мови Грінченка