гіпс
ГІПС, у, ч.
1. Вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов’язок, а також у сільському господарстві як добриво.
Гіпс — в’яжуча речовина, яка швидко тужавіє (Довідник сіль. будівельника, 1956, 447);
Гіпс знайде застосування не тільки як засіб для меліорації лужних грунтів, але й як пряме добриво для конюшини (Вісник АН, 4, 1949, 16);
*У порівн. Обличчя стало на мить як із гіпсу виліплене — неживе (Головко, II, 1957, 76).
2. Предмет, виліплений з цього мінералу.
Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву… Як убого! (Гончар, Людина.., 1960, 10).
3. мед. Тверда хірургічна пов’язка з цього мінералу, що використовується при переломах та вивихах.
Пробуду тут ще тижнів зо два, поки мені зроблять апарат, заміняючий гіпс (Л. Укр., V, 1956, 38);
Моряк.. розповів, що недавно у нього з руки зняли гіпс, але рана ще не загоїлась як слід (Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).
Значення в інших словниках
- гіпс — Гіпс: — невдале [48;XX] Зачав писати «Борислава», написав трохи не цілий розділ і побачив, що гіпс, мушу переробляти наново [XX] Словник з творів Івана Франка
- гіпс — гіпс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гіпс — -у, ч. 1》 Мінерал, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок, а також у сільському господарстві як добриво. 2》 Предмет, виліплений з цього мінералу. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпс — ГІПС, у, ч. 1. Вапняковий мінерал білого або жовтуватого кольору, що використовується у подрібненому та обпаленому вигляді в будівництві, скульптурі, для хірургічних пов'язок і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- гіпс — (від грец. γύψος – крейда, вапно) мінерал класу сульфатів, білий з скляним блиском, а коли є домішки – забарвлений у різні кольори. Використовують у будівництві, для виготовлення скульптурних виробів, гіпсування грунтів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- гіпс — Мінерал класу сульфатів; білий, сірий або жовтуватий; дуже крихкий; при змішуванні з водою швидко твердне; пластичну масу використовують як моделювальний матеріал (декоративне мистецтво, хірургія, дантистика), у будівництві — як додаток до цементу... Універсальний словник-енциклопедія
- гіпс — як (мов, на́че і т. ін.) з во́ску (із гі́псу) ви́ліплений. Надзвичайно блідий (про обличчя). Вони (солдати почесної варти) байдуже поглядали на виссане му́кою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки... Фразеологічний словник української мови
- гіпс — Гіпс, гі́псу, -сові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гіпс — (нім. < грец. — біла глина) Мінерал, що складається з водного сіркокислого кальцію. Природний використовують при ґрунтуванні основи для творів живопису, при обпаленні набуває здатність при змішуванні з водою утворювати пластичну масу... Архітектура і монументальне мистецтво