1. Словник української мови в 11 томах

гірчиця

ГІРЧИ́ЦЯ, і, ж.

1. Трав’яниста олійна рослина з родини хрестоцвітих.

Лиш одна кропива та гірчиця, підхопившися завчасу й пустивши глибше в землю свій веретенистий корінь, буяли та розросталися (Фр., V, 1951, 299);

Біла гірчиця достигає одночасно з горохом і є для нього доброю підтримуючою культурою (Колг. Укр., 2, 1957, 15).

2. Приправа до страви.

— З чим ти любиш ковбаси: з гірчицею чи з часником? (Коцюб., II, 1955, 360);

Найбільш поширеною приправою до м’ясних страв є гірчиця (Укр. страви, 1957, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірчиця — гірчи́ця іменник жіночого роду рослина; приправа Орфографічний словник української мови
  2. гірчиця — -і, ж. 1》 Трав'яниста олійна рослина з родини хрестоцвітих. 2》 Приправа до страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гірчиця — ГІРЧИ́ЦЯ, і, ж. 1. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із жовтими квітками, плоди якої використовують як прянощі. Лиш одна кропива та гірчиця, підхопившися завчасу й пустивши глибше в землю свій веретенистий корінь, буяли та розросталися (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гірчиця — I одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, олійна культура, медонос; відомо 3 види; вирощується задля насіння, з якого добувають харчову олію та алілові масла, з макухи виготовляють столову гірчицю й гірчичники... Універсальний словник-енциклопедія
  5. гірчиця — гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́, гірчи́ці і т. ін). 1. зі сл. набри́днути, доку́чити і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид (Святоха) гірше гіркої редьки (П. Фразеологічний словник української мови
  6. гірчиця — ГІРЧИ́ЦЯ (приправа для страви), МУШТА́РДА діал. — З чим ти любиш ковбаси: з гірчицею чи з часником? (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  7. гірчиця — Гірчи́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гірчиця — Гірчиця, -ці ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Камен. у. Вх. Пч. І. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136. Словник української мови Грінченка