даремно

ДАРЕ́МНО, розм. ДАРЕ́МНЕ.

1. Присл. до даре́мний.

Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току (Гл., Вибр., 1957, 210);

— Краще кинути більше коштів на експлуатацію тих, що є, плантацій, аніж даремно витрачатись на цю… (Ле, Міжгір’я, 1953, 110);

Мені здається, що ніколи Воно [хлопчик із села] не бачитиме волі ,.. Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа (Шевч., II, 1953, 204);

— Ото запал! Пізнаю героя Смоленська… Але пан даремно обурюється (Тулуб, Людолови, І, 1957, 9);

—Алгебра дуже потрібна для лісоводів.. Даремно гніваєтесь на екзаменаторів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 66);

// Безплатно, даром.

Дворових теж задобрив: наділив їх даремно огородами, аби проживали .. у його, аби доглядали худоби (Мирний, IV, 1955, 204);

// у знач. присудк. сл. Безрезультатно, марно.

— Як я тоді плакала, як побивалася! Та все даремно(Мирний, III, 1954, 164);

Коли залишався [Філька] в палаті один, намагався заснути, але даремно (Шиян, Баланда, 1957, 106).

2. присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти).

— Чи не образив даремне Івана? (Коцюб., II, 1955, 221);

Знала, що даремно образила подругу (Донч., V, 1957, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даремно — (без сподіваних наслідків) дарма, марно, безрезультатно, р. дармо, розм.: дурно, по-дурному// ні за цапову душу, ні за понюх табаки. Словник синонімів Полюги
  2. даремно — даре́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. даремно — (марно – з сл. пропасти, загинути, постраждати і т. ін.) ні за що; ні за цапову душу; ні за пухлу душу; ні за понюх (понюшку) тютюну (табаки). – Пам’ятаю Устина, Хороший хлопець був! – Та тільки загинув ні за що (Головко, 2, 1957... Словник фразеологічних синонімів
  4. даремно — Марно, намарне, без потреби, безрезультатно; (без грошей) безкоштовно, безплатно, дурно, за спасибі, за так; (кривдити) незаслужено, безпідставно, з доброго дива, ні за що ні про що; п! ДАРМА. Словник синонімів Караванського
  5. даремно — розм. даремне. 1》 Присл. до даремний. || Безплатно, даром. 2》 присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. даремно — I даремне, дарма і дармла, дармо, марне, марно, надаремне, надаремно, надармо, по-пустому Фразеологічні синоніми: марна річ; шкода заходу II див. даром Словник синонімів Вусика
  7. даремно — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
  8. даремно — БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм. Словник синонімів української мови
  9. даремно — Даре́мно і даре́мне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. даремно — Даремно см. даремне. Словник української мови Грінченка