дворецький
ДВОРЕ́ЦЬКИЙ, кого, ч., заст. Старший лакей у панському дворі.
Остап, дворецький Ратієва, був уже старим дідом, як князь Ратієв звелів йому одружитися з Оришкою (Мирний, IV, 1955, 29);
Переляканий дворецький запросив гостей до столу (Гончар, Таврія.., 1957, 191).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворецький — дворе́цький іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- дворецький — -кого, ч., заст. Старший лакей у панському дворі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дворецький — Дворак Словник чужослів Павло Штепа
- дворецький — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. Словник синонімів української мови