дворецький

ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. поселився з родиною Чіано, ставши на якийсь час їхнім мажордомом (П. Загребельний); За плечима у воєводи урочисто стояв його маршалок (І. Ле); Сановитий шафар із двома челядниками в барвах з гербами Потоцького розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворецький — дворе́цький іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. дворецький — -кого, ч., заст. Старший лакей у панському дворі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дворецький — Дворак Словник чужослів Павло Штепа
  4. дворецький — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ, кого, ч., заст. Старший лакей у панському дворі. Остап, дворецький Ратієва, був уже старим дідом, як князь Ратієв звелів йому одружитися з Оришкою (Мирний, IV, 1955, 29); Переляканий дворецький запросив гостей до столу (Гончар, Таврія.., 1957, 191). Словник української мови в 11 томах