дворяночка
ДВОРЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дворя́нка.
Заводив [бандурист] жартівливу Або глибоко жарт влучав, Коли дворяночку пестливу Бичем нещадним він шмагав (Рильський, III, 1961, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворяночка — дворя́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дворяночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дворянка. Великий тлумачний словник сучасної мови