1. Словник української мови в 11 томах

двоїсто

ДВОЇ́СТО, рідко. Присл. до двої́стий 1.

Не знайшов [Бальзак] у собі мужності відкинути її пропозицію. Сказати «ні» він не наважився, замість відмови він двоїсто сказав: — Дякую за запрошення. Я подумаю (Рибак, Помилка.., 1956, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїсто — двої́сто прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. двоїсто — рідко. Присл. до двоїстий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови