1. Словник української мови в 11 томах

двоїстість

ДВОЇ́СТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. двої́стий 1.

Іван Муха.. уособлює дрібнобуржуазну двоїстість і нерішучість середнього селянства (Іст. укр. літ., II, 1956, 439);

Вона рано збагнула, що живе в атмосфері двоїстості, Одне говорилося для годиться, для людей, інше — при зачинених дверях (Жур., Вечір.., 1958, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїстість — двої́стість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. двоїстість — -тості, ж. Властивість за знач. двоїстий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови