дефінітив

Значення в інших словниках

1. дефінітив — дефініти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. дефінітив — -у, ч. Форма бухгалтерського обліку, заснованого на картотеці; контрольна бухгалтерія. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дефінітив — дефініти́в (від лат. definitivus – остаточний, визначальний) спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає в копіюванні записів у бухгалтерських ордерах і облікових реєстрах. Словник іншомовних слів Мельничука
4. дефінітив — рос. дефинитив (від латин. definitivus — остаточний, визначальний) — спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає в копіюванні записів у бухгалтерських ордерах та облікових реєстрах. Eкономічна енциклопедія