дзигарі

ДЗИГАРІ́, і́в, мн., заст. Годинник.

— Пізно вже, — каже панич, дивлячись на невеличкі дзигарі (Мирний, III, 1954, 180);

Чути було лише, як ритмічно цокають великі дзигарі на стіні біля буфета (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 145);

*У порівн. Монотонно і безконечно [гупали слова], наче великі дзигарі рахують хвилі (Коцюб., II, 1955, 131).