дзьоб
ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин.
Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Н.-Лев., II, 1956, 216);
— Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані… (Кучер, Чорноморці, 1956, 180);
Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Фр., XIII, 1954, 327);
// перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін.
Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колг. Укр., 8, 1961, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзьоб — дзьоб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дзьоб — [дз'об] -ба, м. (ў) -б'і, мн. дз'оби, дз'оуб'іў Орфоепічний словник української мови
- дзьоб — рідко дзюб, -а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. || перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзьоб — дзьоб (дзюб) 1. рот (м, ср, ст)|| = брама ◊ стули́ти дзьоба замовкнути (м, ср, ст)|| = замкнути браму ◊ да́ти дзю́ба дати поцілувати (ст)|| = дати бузі 2. вул. обличчя (ст)|| = лице Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дзьоб — див. ніс Словник синонімів Вусика
- дзьоб — Орган птахів, утворений видовженими беззубими щелепами, вбраними у роговий чохол, який оточує ротовий отвір. Універсальний словник-енциклопедія
- дзьоб — ДЗЬОБ (покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин), НІС, ДЗЮБ рідше. На хату сів чорногуз і закалатав своїм довгим дзьобом (М. Словник синонімів української мови
- дзьоб — Дзюб і дзьоб, -ба, -бові; дзю́[ьо́]би, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзьоб — Дзьоб, дзьобати и пр. = дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. дзьобом сісти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. Словник української мови Грінченка