1. Словник української мови в 11 томах

дзявкотіти

ДЗЯВКОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до дзя́вкати.

Там і там на ланцюжках дзявкотіли Жучки й Шарики (Сенч., Опов., 1959, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзявкотіти — дзявкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзявкотіти — -тить, недок. Підсил. до дзявкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзявкотіти — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  4. дзявкотіти — Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить. Чуб. II. 101. Словник української мови Грінченка