1. Словник української мови в 11 томах

дибнути

ДИ́БНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ди́бати.

Ось він почув м’який тупіт коней, злякано оглянувся, незграбно неслухняними ногами дибнув з дороги в замет (Стельмах, Хліб.., 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дибнути — ди́бнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дибнути — -ну, -неш, док. Однокр. до дибати. Великий тлумачний словник сучасної мови