дибом
ДИ́БОМ, присл. Сторч, стійма.
*Образно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають дибом над водою (Стельмах, Жито., 1954, 59).
◊ Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися;
Воло́сся ди́бом вста́ло (стає́ і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь.
Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Мирний, 1,1954, 357);
Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (Довж., III, 1960, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дибом — ди́бом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дибом — присл. Сторч, стійма. Дибом ставати (стати) — підніматися вгору; настовбурчуватися. Волосся дибом встало — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дибом — Дуба, дубом, дубора, гопки, сторч, сторчака, сторчки, сторчма, цапа, цапки, цапком Словник чужослів Павло Штепа
- дибом — див. сторчма Словник синонімів Вусика
- дибом — во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- дибом — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови
- дибом — Дибом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Словник української мови Грінченка