димувати
ДИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Те саме, що дими́ти.
Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі, димували розбиті склади (Довж., Зач. Десна, 1957, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- димувати — димува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- димувати — -ую, -уєш, розм. Те саме, що димити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- димувати — ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Словник синонімів української мови
- димувати — Димува́ти, -му́ю, -є́ш гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. К. Псал. 319. В руках його мушкет димує. Греб. 354. Словник української мови Грінченка