диркнути

ДИРКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до диркати.

Разів зо три диркнув кулемет (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 40);

Два постріли пролунали майже водночас. Слідом за ними диркнула коротка автоматна черга (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 167);