дияконський

ДИЯ́КОНСЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до дия́кон.

[Кіндрат Антонович:] Був би я безштанько, а ви, як і тепер, дияконським сином, ви б зроду-віку і не подивились на нашу Олесю (Кроп., II, 1958, 256);

— Пора! — немовби й не чувши направи попа Варлама, буркнув сам собі владика і виступив з вівтаря через дияконські двері (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 300).