доброчесність
ДОБРОЧЕ́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. доброче́сний.
Ользі довгий час здавалося, що він пильно вивчає її і не дуже покладається на її доброчесність (Рибак, Час.., 1960, 580);
// Висока моральна чистота, чесність.
Він [Жан-Жак Руссо] писав, що справді достойних і чесних людей, справжню доброчесність треба шукати серед простого народу, а не серед титулованої і багатої знаті (Наука.., 6, 1962, 26);
Ніколи Франко не був байдужим спостерігачем пороків і доброчесності (Від давнини.., І, 1960, 427).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброчесність — доброче́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- доброчесність — Чеснота, чесноти, цнотливість, цнота; чесність, моральність; добропристойність, добропорядність. Словник синонімів Караванського
- доброчесність — -ності, ж. Властивість за знач. доброчесний. || Висока моральна чистота, чесність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доброчесність — Цнота, чеснота Словник чужослів Павло Штепа
- доброчесність — див. доброта Словник синонімів Вусика