доброчесність

доброче́сність

-ності, ж.

Властивість за знач. доброчесний.

|| Висока моральна чистота, чесність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброчесність — доброче́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доброчесність — Чеснота, чесноти, цнотливість, цнота; чесність, моральність; добропристойність, добропорядність. Словник синонімів Караванського
  3. доброчесність — Цнота, чеснота Словник чужослів Павло Штепа
  4. доброчесність — див. доброта Словник синонімів Вусика
  5. доброчесність — ДОБРОЧЕ́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. доброче́сний. Ользі довгий час здавалося, що він пильно вивчає її і не дуже покладається на її доброчесність (Рибак, Час.., 1960, 580); // Висока моральна чистота, чесність. Словник української мови в 11 томах