довбанка

ДО́ВБА́НКА, и, ж. Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева.

Їдять [дочки] з однієї мисочки, маленькими дерев’яними довбанками, що їх сам дід поробив… (Кучер, Голод, 1961, 398);

Тут[на березі Нерчі] ранньою весною ладнали.. саморобні довбанки-човни й байгородські рибалки (Рибак, Час.., 1960, 82).