1. Орфографічний словник української мови

довбанка

до́вбанка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбанка — -и, ж. 1》 Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева. 2》 Рибальський човен, видовбаний із стовбура дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. довбанка — ДО́ВБА́НКА, и, ж. Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева. Їдять [дочки] з однієї мисочки, маленькими дерев’яними довбанками, що їх сам дід поробив… (Кучер, Голод, 1961, 398); Тут[на березі Нерчі] ранньою весною ладнали.. Словник української мови в 11 томах