довбатися

ДОВБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ДОВБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся, недок., розм.

1. Риючись у чому-небудь, дошукуватися чогось.

Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь; а далі витяг капшучок, а там-таки дещо бряжчало (Кв.-Осн., II, 1956, 28);

Машиніст, залізши в яму біля топки, ще чогось там довбався під низом (Гончар, Таврія.., 1957, 203);

Біля ганку довбається в смітнику курка (Воронько, Казка.., 1957, 3);

*Образно. Коли людина клопочеться про ту особу, яку кохає, вона не думає за себе, не довбається у власній душі своїй? (Л. Янов., І, 1959, 443).

2. Займатися якоюсь копіткою справою; робити що-небудь дуже повільно або невміло; возитися.

Христя довбається над мережкою… (Мирний, III, 1954, 30);

До розщепленого атома він чомусь ставився недовірливо. — Усе довбуться [вчені], копирсаються, — говорив він похмуро. — Хочуть розкусити горішок первородної енергії (Вол., Дні.., 1958, 89).

3. Пас. до довба́ти, довбти́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбатися — довба́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довбатися — Длубатися, колупатися, копирсатися, вовтузитися. Словник синонімів Караванського
  3. довбатися — -аюся, -аєшся і рідко довбтися, -буся, -бешся, недок., розм. 1》 Риючись у чому-небудь, дошукуватися чогось. 2》 Займатися якоюсь копіткою справою; робити що-небудь дуже повільно або невміло; вовтузитися, копирсатися. 3》 Пас. до довбати, довбти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довбатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  5. довбатися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. довбатися — Довба́тися, -ба́юся, -єшся гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9. Словник української мови Грінченка