довірливість
ДОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. дові́рливий.
Дуже багато в Ларі довірливості та наївності: запросити такого, як Каргат, до себе в гості — на це тільки вона здатна (Шовк., Інженери, 1956, 123).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довірливість — дові́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- довірливість — -вості, ж. Властивість за знач. довірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довірливість — Дові́рливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)