1. Словник української мови в 11 томах

донехочу

ДОНЕ́ХОЧУ, присл., розм. Те саме, що доне́схочу.

І ну щипать лиця. Нащипала [дівчина] донехочу і сіла (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донехочу — доне́хочу прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. донехочу — присл., розм. Те саме, що донесхочу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донехочу — див. багато; усмак Словник синонімів Вусика
  4. донехочу — ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... Словник синонімів української мови
  5. донехочу — Доне́хочу і доне́схочу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. донехочу — Донехочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888. Словник української мови Грінченка