1. Словник синонімів української мови

донехочу

ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти (Панас Мирний); В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся (С. Васильченко); — Напоїть сьогодні верблюдів донесхочу (З. Тулуб); І ну щипать лиця. Нащипала (Мася) донехочу і сіла (А. Свидницький); — Ну і що ж, — запитав Стефко, насміявшися досита, — розсудила Войцехова вашу суперечку? (І. Франко); Коні їдять овес уприпуст (Словник Б. Грінченка); Темна чорнявка.. пашіла здоров'ям. Свіже повітря й подостатком харчу служило їй (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донехочу — доне́хочу прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. донехочу — присл., розм. Те саме, що донесхочу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донехочу — див. багато; усмак Словник синонімів Вусика
  4. донехочу — Доне́хочу і доне́схочу, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. донехочу — ДОНЕ́ХОЧУ, присл., розм. Те саме, що доне́схочу. І ну щипать лиця. Нащипала [дівчина] донехочу і сіла (Свидн., Люборацькі, 1955, 12). Словник української мови в 11 томах
  6. донехочу — Донехочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888. Словник української мови Грінченка