1. Словник української мови в 11 томах

доноситися

ДОНО́СИТИСЯ, ситься, недок., ДОНЕСТИ́СЯ, се́ться; мин. ч. доні́сся, донесла́ся, ло́ся; док. Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи).

Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича (Мирний, IV, 1955, 232);

Гуркіт грому доносився здалеку тихо і неясно (Собко, Зор. крила, 1950, 12);

До кімнати ледве чутно донісся далекий гудок (Досв., Вибр., 1959, 193).

ДОНО́СИТИСЯ див. доно́шуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доноситися — (ставати відчутним) долітати, доходити, долинати. Словник синонімів Полюги
  2. доноситися — доно́ситися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. доноситися — -ситься, недок., донестися, -сеться; мин. ч. донісся, донеслася, донеслося; док. Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доноситися — доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання. Фразеологічний словник української мови
  5. доноситися — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. доноситися — Доношуватися, -шуюся, -єшся сов. в. доноситися, -шуся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. Словник української мови Грінченка