1. Словник української мови в 11 томах

допитливо

ДОПИ́ТЛИВО. Присл. до допи́тливий.

Він стояв на греблі й допитливо оглядав ставок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитливо — допи́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. допитливо — Присл. до допитливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допитливо — Допитливо нар. Пытливо. Словник української мови Грінченка