досита
ДОСИ́ТА, присл. До повної ситості.
На кінець обіду всі.. відчули, що поїли досита (Скл., Святослав, 1959, 287);
// перен. До повного задоволення.
— Прощай, Солохо! — каже Горпина, коли надивилась досита на її ясну ухмилку (Мирний, І, 1954, 58);
Не міг [Безбородько] досита намилуватись своїм відбитком у дзеркалі (Вільде, Сестри.., 1958, 217).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досита — доси́та прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- досита — пр., ситно, доволі, ДОСХОЧУ, обр. по саму зав’язку, по саме нікуди. Словник синонімів Караванського
- досита — присл. До повної ситості. || перен. До повного задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досита — Досхочу, донесхочу, донехочу Словник чужослів Павло Штепа
- досита — ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... Словник синонімів української мови
- досита — Досита нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614. Словник української мови Грінченка